Зміни в програмі з інформатики 2017-2018

·        Роботу з електронною поштою перенесено із 6 класу в 7-й у зв’язку з тим, що основні поштові сервіси не дозволяють реєстрації облікових записів для осіб молодше 13 років. Після цього в темі «Служби та ресурси Інтернету» залишився незначний обсяг матеріалу, який із 6 класу було перенесено в 5 та 7 класи.

·        На місце, що вивільнилося в 6-му класі, перенесено комп’ютерну графіку з 8 класу, щоб не утворювати великого часового розриву з молодшою школою, де починає вивчатися ця тема, й вивільнити у 8–9 класах час на вивчення тем, що потребують глибшої підготовки.

·        Тему «Текстовий процесор» перенесено з 9 класу у 8-й та перейменовано на «Опрацювання текстових даних», оскільки не всі виробники програмних засобів, на базі яких може відбуватися навчання, позиціонують їх як текстові процесори.

·        Тему «Створення та публікація веб-ресурсів» перенесено з 9 класу у 8-й. Перенесення цієї теми, як і теми «Текстовий процесор», дає змогу звільнити в 9 класі час на вивчення тем, що потребують глибшої підготовки.

·        У 9-й клас повернуто тему «Основи баз даних». Зміст навчального матеріалу та вимоги до результатів навчання передбачають лише ознайомлення учнів з основними концепціями цієї технології під час роботи з готовими базами даних, без створення власних.

·        У 9-й клас додано тему «3D-графіка» у зв’язку зі стрімким зростанням важливості й популярності цієї технології та її застосувань, таких як 3D-друк. Сьогодні існують численні програми, в тому числі безкоштовні, на базі яких можна вивчати цю тему, наприклад Blender 3D або Microsoft Paint 3D.

Рейтинг безкоштовних антивірусів 2017

Використання навчального середовища Scratch при вивченні теми «Алгоритми та їх виконавці»

Під час вивчення теми «Алгоритми та їх виконавці» в учнів повинно сформуватись уявлення про об’єкти, події, команди, виконавців, систему команд виконавців, алгоритми, використання алгоритмів у повсякденному житті та навчальній діяльності учнів, форми подання алгоритмів, середовище виконання алгоритмів, базові алгоритмічні структури, сформуватися вміння складати алгоритми та подавати їх у різних формах, формально виконувати алгоритми з навчальної діяльності та побуту; складати і виконувати алгоритми у визначеному навчальному середовищі виконання алгоритму. Сформовані у 6 класі поняття та вміння будуть  використані як базові при подальшому вивчення цієї теми у 7-9 класах.

Враховуючи вікові особливості учнів 6 класу, для формування практичних навичок, доцільним буде обрати навчальне середовище виконання алгоритмів Scratch, що можна завантажити за адресою: http://info.scratch.mit.edu/uk/Scratch_1.4_Download. Середовище Scratch є крос-платформним програмним забезпеченням, що підтримує україномовний інтерфейс та  поширюється безкоштовно, а також взяте авторськими колективами за основу для висвітлення цієї теми у підручниках для учнів 6 класу. Але, зауважуємо, що вибір програмного середовища залишається на розсуд вчителя з врахуванням наявної комп’ютерної техніки та доречної для конкретного навчального закладу або класу траєкторії навчання.

При викладанні теми «Алгоритми та їх виконавці», окрім підручника, доцільно використати навчальні посібники, наведені у Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах, у яких більш детально надано відомості з теми «Алгоритмізація і програмування», а також висвітлено особливості навчального середовища Скретч. 

Розвиток логічного мислення учнів на уроках інформатики

Сучасні професії, запропоновані випускникам навчальних закладів, стають дедалі більш інтелектоємнісними.

Інформаційні технології, що пред'являють високі вимоги до інтелекту працівників, займають лідируючу позицію на міжнародному ринку праці. Але, якщо навички роботи з конкретним технічним пристроєм можна купити безпосередньо на робочому місці, то мислення дане природою, не розвинене у навчанні буде відсутнім.

Тож у дітей до життя у сучасному суспільстві насамперед слід розвивати логічне мислення, спроможність до аналізу (вичленовуванню структури об'єкта, виявлення взаємозв'язків, усвідомлення принципів організації) і синтезу (створення нових схем, структур і моделей).

Новий зміст навчання вимагає від вчителя розробки нової методики, яка забезпечувала б не лише повідомлення учням наростання обсягу знань, але й більш швидкі темпи сприйняття, переробки та засвоєння інформації, вироблення вміння самостійно поповнювати й одержувати нові знання, критично осмислювати їх.

Інформатика – одна з фундаментальних галузей наукового знання, що формує системно-інформаційний підхід до аналізу навколишнього світу, вивчає інформаційні процеси, методи і засоби отримання, перетворення, передачі, збереження та використання інформації.

Перед курсом основ інформатики, як загальноосвітніх навчальним предметом, стоїть комплекс навчально-виховних завдань, визначених специфікою її внеску до рішення основних цілей загальної освіти людини.

1. Формування основи наукового світогляду. У разі формування уявлень про інформацію (інформаційних процесах) як однієї з трьох фундаментальних понять: речовини, енергії, інформації, на основі яких будується сучасна наукова картина світу.

2. Розвиток теоретичного, творчого мислення, і навіть формування нових типів мислення, й так званого операційного (модульно-рефлексивного) мислення, спрямованих на вибір оптимальних рішень.

Багато в чому роль навчання інформатики у розвитку мислення обумовлена сучасними розробками у сфері об’єктивно-зорієнтованому моделюванні і проектуванні,що схиляється на властиве людині понятійне мислення.

Уміння для будь-який предметної області виділити систему понять, подати їх у вигляді сукупності атрибутів і безкомпромісності дій, описати алгоритм діянь та схеми логічного висновку (тобто. те, що відбувається за інформаційно-логічним моделюванням) покращує орієнтацію людини у цій предметній області й свідчить про її розвиток у логічному мисленні.

З найпростішими «прообразами» інформаційно-логічного моделювання людина має справу навіть у безкомп'ютерному побуті: кулінарний рецепт, інструкція пилососа – усе це спроби дати опис реального об'єкта чи процесу. Чим точніше опис, тим легше з нею мати справу іншій людині. Чим більше у ньому помилок, і невизначеностей, тим більше простору для «творчих осяянь», і тим вища можливість неадекватного результату.

У сфері інформатики кінцевим споживачем подібного опису стає людина. Тому опис має бути сформованим, тобто,складеним з повним дотриманням певних правил.

Таке формалізоване зображення речей є інформаційно-логічною моделлю.

Вивчення курсу інформатики передбачає вироблення у учнів логічного мислення та рішенню завдання з допомогою алгоритмічного і евристичного підходів, із застосуванням обчислювальної техніки як засобу автоматизації роботи з інформацією.

Отже, розвиток логічного мислення учнів – одна з важливих і актуальних проблем педагогічної науки й практики навчання у школі.

STEM-освіта

STEM-освіта – це низка чи послідовність курсів або програм навчання, яка готує учнів до успішного працевлаштування, до освіти після школи або для того й іншого, вимагає різних і більш технічно складних навичок, зокрема із застосуванням математичних знань і наукових понять.

STEM (S - science, T - technology – Е-engineering – М-mathematics). Акронім STEM вживається для позначення популярного напряму в освіті, що охоплює природничі науки (Science), технології (Technology), технічну творчість (Engineering) та математику (Mathematics). Це напрям в освіті, при якому в навчальних програмах посилюється природничонауковий компонент + інноваційні технології. Технології використовують навіть у вивченні творчих, мистецьких дисциплін.

Наприклад, за кордоном музикантів навчають не тільки музикувати, але і використовувати комп'ютерні програми для створення музичних творів.

Чому STEM-освіта так актуальна? Стрімка еволюція технологій веде до того, що незабаром найбільш популярними та перспективними на планеті фахівцями стануть програмісти, IT-фахівці, інженери, професіонали в галузі високих технологій і т.д. У віддаленому майбутньому з'являться професії, про які зараз навіть уявити важко, всі вони будуть пов'язані з технологією і високо технологічним виробництвом на стику з природничими науками. Особливо будуть затребувані фахівці біо- та нано-технологій.

Постає питання - як підготувати таких фахівців? Навчання - це не просто передача знань від учителя до учнів, це спосіб розширення свідомості і зміни реальності.

У STEM-освіті активно розвивається креативний напрямок, що включає творчі та художні дисципліни (промисловий дизайн, архітектура та індустріальна естетика і т.д.). Тому що майбутнє, засноване виключно на науці, навряд чи когось порадує. Але майбутнє, яке втілює синтез науки і мистецтва, хвилює нас вже зараз. Саме тому вже сьогодні потрібно думати, як виховати кращих представників майбутнього.

Оновлення в програмі

Робочою групою було розглянуто всі пропозиції щодо зміни програми, які надійшли від громадськості через платформу ЕдЕра. Певна частина пропозицій не могла бути задоволена в рамках теперішнього процесу, наприклад, щодо поділу інформатики на два предмети; ці пропозиції відхилено.

1. Розкрито компетентнісний потенціал навчального предмета, у пояснювальній записці наведено таблицю, де вказано, як розкриваються в предметі ключові компетентності.

2. Пояснено, як відображуються в предметі наскрізні змістові лінії.

3. У кожній темі розкрито компетентнісні результати навчання згідно зі структурою компетентності, за складниками: знаннєвим, діяльнісним, ціннісним. Стовпець очікуваних компетентнісних результатів наведено зліва, стовпець змісту навчального матеріалу – справа.

4. Видалено частини пояснювальної записки, що не стосуються власне навчального предмету, наприклад посилання на санітарні норми.

5. Видалено кількості годин, що відводяться на вивчення окремих тем, однак до пояснювальної записки додано вимогу, що на вивчення тем лінії «Основи алгоритмізації та програмування» має відводитися не менше 40% навчального часу у 5–8 класах і не менше 30% навчального часу у 9 класі.

6. З усіх класів видалено теми «Повторення вивченого» та «Проектна діяльність». Проектну методику рекомендується застосовувати протягом всього навчального року, а не однієї теми.

7. Виконано такі перенесення тем між класами:

a. Матеріал теми «Служби та ресурси Інтернету» із 6 класу поділено між 5 та 7 класами; роботу з електронною поштою перенесено в 7 клас.

b. Комп’ютерну графіку перенесено з 8 класу у 6-й.

c. Тему «Текстовий процесор» перенесено з 9 класу у 8-й та перейменовано.

d. Тему «Створення та публікація веб-ресурсів» перенесено з 9 класу у 8-й.

e. У 9-й клас додано теми «Основи баз даних» і «3D-графіка».

8. Впорядковано матеріал в темах, що вивчаються концентрично: у текстовому процесорі в 5 клас перенесено роботу зі списками, а в табличному процесорі діаграми тепер вивчаються лише в 9 класі.

9. Уникнуто надмірної деталізації змісту навчального матеріалу та вимог до навчальних досягнень.

10. Додаток із переліком компетентнісних задач винесено в окремий документ.

11. З метою дотримання міжпредметних зв’язків робочій групі з оновлення програми з математики запропоновано перенести теми «Координатна площина» та «Від’ємні числа» у 5 клас.

Корисний сайт

Сайт вчителя інформатики Григоренка Сергія Васильовича:
http://grigorenko-sv.pp.ua