Сучасні професії, запропоновані випускникам навчальних закладів, стають дедалі більш інтелектоємнісними.
Інформаційні технології, що пред'являють високі вимоги до інтелекту працівників, займають лідируючу позицію на міжнародному ринку праці. Але, якщо навички роботи з конкретним технічним пристроєм можна купити безпосередньо на робочому місці, то мислення дане природою, не розвинене у навчанні буде відсутнім.
Тож у дітей до життя у сучасному суспільстві насамперед слід розвивати логічне мислення, спроможність до аналізу (вичленовуванню структури об'єкта, виявлення взаємозв'язків, усвідомлення принципів організації) і синтезу (створення нових схем, структур і моделей).
Новий зміст навчання вимагає від вчителя розробки нової методики, яка забезпечувала б не лише повідомлення учням наростання обсягу знань, але й більш швидкі темпи сприйняття, переробки та засвоєння інформації, вироблення вміння самостійно поповнювати й одержувати нові знання, критично осмислювати їх.
Інформатика – одна з фундаментальних галузей наукового знання, що формує системно-інформаційний підхід до аналізу навколишнього світу, вивчає інформаційні процеси, методи і засоби отримання, перетворення, передачі, збереження та використання інформації.
Перед курсом основ інформатики, як загальноосвітніх навчальним предметом, стоїть комплекс навчально-виховних завдань, визначених специфікою її внеску до рішення основних цілей загальної освіти людини.
1. Формування основи наукового світогляду. У разі формування уявлень про інформацію (інформаційних процесах) як однієї з трьох фундаментальних понять: речовини, енергії, інформації, на основі яких будується сучасна наукова картина світу.
2. Розвиток теоретичного, творчого мислення, і навіть формування нових типів мислення, й так званого операційного (модульно-рефлексивного) мислення, спрямованих на вибір оптимальних рішень.
Багато в чому роль навчання інформатики у розвитку мислення обумовлена сучасними розробками у сфері об’єктивно-зорієнтованому моделюванні і проектуванні,що схиляється на властиве людині понятійне мислення.
Уміння для будь-який предметної області виділити систему понять, подати їх у вигляді сукупності атрибутів і безкомпромісності дій, описати алгоритм діянь та схеми логічного висновку (тобто. те, що відбувається за інформаційно-логічним моделюванням) покращує орієнтацію людини у цій предметній області й свідчить про її розвиток у логічному мисленні.
З найпростішими «прообразами» інформаційно-логічного моделювання людина має справу навіть у безкомп'ютерному побуті: кулінарний рецепт, інструкція пилососа – усе це спроби дати опис реального об'єкта чи процесу. Чим точніше опис, тим легше з нею мати справу іншій людині. Чим більше у ньому помилок, і невизначеностей, тим більше простору для «творчих осяянь», і тим вища можливість неадекватного результату.
У сфері інформатики кінцевим споживачем подібного опису стає людина. Тому опис має бути сформованим, тобто,складеним з повним дотриманням певних правил.
Таке формалізоване зображення речей є інформаційно-логічною моделлю.
Вивчення курсу інформатики передбачає вироблення у учнів логічного мислення та рішенню завдання з допомогою алгоритмічного і евристичного підходів, із застосуванням обчислювальної техніки як засобу автоматизації роботи з інформацією.
Отже, розвиток логічного мислення учнів – одна з важливих і актуальних проблем педагогічної науки й практики навчання у школі.
Немає коментарів:
Дописати коментар